Орфографічний словник української мови

екскоріація

екскоріа́ція

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. екскоріація — -ї, ж., мед. Поверхневий дефект шкіри, який виникає внаслідок розчісування, за механічних ушкоджень тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. екскоріація — ЕКСКОРІА́ЦІЯ, ї, ж., вет., мед. Поверхневий дефект шкіри, який виникає внаслідок розчісування або травми; садно. Дифтерія переднього відділу носа характеризується ще й подразненням шкіри біля отворів носа з екскоріаціями та тріщинами (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. екскоріація — екскоріа́ція (від лат. excorio – здираю шкіру) поверхневий дефект шкіри, який виникає внаслідок розчісування, при механічних ушкодженнях тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука