елегійно —
ЕЛЕГІ́ЙНО. Присл. до елегі́йний 2. Я люблю осінь. Вона настроює мене елегійно й мрійно (Коб., III, 1956, 101); Він підвів голову, пробіг поглядом по Чумацькому Шляху й елегійне повторив: — Так, весна.,. (Шовк., Інженери, 1956, 361).
Словник української мови в 11 томах