еон —
Эон — aeon, Eon — *Eоn — найбільший підрозділ геологічної історії Землі, що об’єднує кілька ер. Виділяють два Е.: докембрійський або криптозойський і фанерозойський. Е. — геохронологічний еквівалент еонотеми.
Гірничий енциклопедичний словник
еон —
-у, ч. 1》 У міфологічних уявленнях пізньоантичного язичництва – персоніфікація часу (під впливом іранської міфології). 2》 Найбільший підрозділ геологічної історії Землі, що об'єднує кілька ер.
Великий тлумачний словник сучасної мови
еон —
ЕО́Н, у, ч. Найбільший період геологічної історії Землі, що об'єднує кілька ер. В еони віків елементарний хімічний склад нашої планети різко стихійно змінюється (з наук. літ.); В історії еволюції життя на Землі виокремлюють два найбільших етапи, або еони: криптозой і фанерозой (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
еон —
ео́н (від грец. αιών – ера, епоха) найбільший підрозділ геологічної історії Землі, що об’єднує кілька ер. Виділяють два Е.: докембрійський, або криптозойський (див. докембрій) і фанерозойський (див. фанерозой)
Словник іншомовних слів Мельничука
еон —
Найбільша одиниця часу в історії Землі; охоплює тривалий етап розвитку Землі та її органічного світу; поділяється на ери; розрізняють 2 е.: криптозой і фанерозой; див. геохронологія.
Універсальний словник-енциклопедія