Орфографічний словник української мови

ерос

е́рос

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ерос — ерот, -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – бог кохання. 2》 перен. Любовне начало, секс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ерос — Е́РОС, ч. 1. род. Е́роса, міф. (з великої літери). Бог кохання. Прокинувся Ерос. Запалив полум'я кохання у глибині безликого Хаосу. І народилася прекрасна мати – Земля (О. Бердник); – Той Ерос часом полює й за нашими!...  Словник української мови у 20 томах
  3. Ерос — е́рос, Еро́т [грец. Έρως (Έρωτος)] у давньогрецькій міфології бог кохання, у давньоримській – Амур, або Купідон.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Ерос — В грец. міфології бог кохання, спочатку вважався одним з космогонічних першоначал; син Ареса й Афродіти; в рим. міфології — Амур (Купідон).  Універсальний словник-енциклопедія
  5. ерос — ЕРОС — 1) Взаємини між чоловіком та жінкою на духовному, душевному та сексуальному рівнях, які у вищих своїх проявах стають еротичною любов'ю. 2) Бог любові в давньогрецькій та римській міфології (синоніми: лат. Амур, Купідон).  Філософський енциклопедичний словник