жабенятко —
ЖАБЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до жабеня́. Вона піймала на березі малесеньке жабенятко (Досв., Вибр., 1959, 48).
Словник української мови в 11 томах
жабенятко —
Жабеня, -няти с. Лягушенокъ. Туди, — аж там жабенята. Грин. І. 32. ум. жабенятко, жабеняточко.
Словник української мови Грінченка