жаднюга —
ЖАДНЮ́ГА, и, ч. і ж., зневажл. Жадібна, корислива, скупа людина. Треба… не стати рабом землі, отим жаднюгою, що в грунт без толку зажене і своє життя і життя дітей своїх (Стельмах. Кров людська.., 1, 1957, 182); — Громадянко, яка ви жаднюга!...
Словник української мови в 11 томах