жаль — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

жаль — Сум, туга, скорбота; (до кого) співчуття, жалісливість, ЖАЛІСТЬ; ПР. СЛ. жалко, шкода; мн. ЖАЛІ, нарікання, бідкання, скарги. Словник синонімів Караванського
жаль — [жал'] жал'у, ор. жалеим /жалем, м. (ў) жал'у Орфоепічний словник української мови
жаль — I жалю, ч. 1》 Важкий настрій, що викликається якоюсь невдачею, горем і т. ін.; сум, печаль, скорбота. На [превеликий] жаль вставне словоспол. — виражає жалкування з приводу чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
жаль — жаль : ◊ аж ми жа́ль ду́пу сти́снув = ду́па ◊ ма́ти жаль почуватися ображеним, скривдженим (ср, ст)||чути жаль, кривдувати ◊ чу́ти жаль = ма́ти жаль : Михайло навіть підсміхався. Зовсім не чує до неї жалю (Тарнавський З.); – Чи ти чуєш жаль до свого Тата?... Лексикон львівський: поважно і на жарт
жаль — Жаль ваги не має. Жаль приневолює до помсти або злочину. Жалує, як дитина за персами. Дуже жалує. Не жаль мені воза, коби дівка була гожа. За марннцю наробив собі шкоди. Не жаль мені, що кобила здохла, але хто дав собакам знати. Приповідки або українсько-народня філософія
жаль — див. біда; сум Словник синонімів Вусика
жаль — душа́ огорта́ється (пройма́ється) жа́лем (ту́гою) чия. Хто-небудь сповнений якимcь почуттям, глибоко вражений, схвильований. Важким жалем огорнулась Михайлова душа при звістці, що комісар Антоненко зовсім зліг (Ю. Фразеологічний словник української мови
жаль — СКА́РГА (висловлення незадоволення, суму з приводу неприємностей, болю, горя і т. ін.), НАРІКА́ННЯ, РЕ́МСТВО, РЕ́МСТВУВАННЯ, БІ́ДКАННЯ, ПОРІ́КУВАННЯ, ЖАЛЬ перев. мн., СТО́ГІН підсил., ЖА́ЛОБА розм., ПОГУ́ДКА розм., ПЕНЯ́ заст., ЛАМЕНТА́ЦІЯ підсил. книжн. Словник синонімів української мови
жаль — Жаль, жа́лю́, -ле́ві, -ле́м; жалі́, -лі́в жаль кого, чого, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
жаль — ЖАЛЬ¹, жа́лю́, ч. 1. Важкий настрій, що викликається якоюсь невдачею, горем і т. ін.; сум, печаль, скорбота. І жаль, і горе, і кохання — все заразом піднялось в її душі й неначе затопило всю її душу слізьми (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
жаль — I. Жаль, -лю м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. К. ЧР. 20. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. І. 8. Ой тепер наше Запорожжя у великому жалю. н. Словник української мови Грінченка