жартувати —
(словесно) шуткувати, сміхотворити, скалозубити, смішки строїти; (вчинками) пустувати, веселитися, бавитися; (з ким) залицятися до кого; (з кого) ГЛУЗУВАТИ, насміхати|ся|; (з лихом) легковажити що.
Словник синонімів Караванського
жартувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 без додатка, з ким. Говорити або робити що-небудь дотепно, веселитися, смішити когось. || тільки з ким. Приваблювати до себе когось веселими розмовами; залицятися. || тільки з ким. Бавитися з ким-небудь (перев. з дітьми).
Великий тлумачний словник сучасної мови
жартувати —
Жартувала баба з колесом, та в спицях застрягла. Не чіпай того, на чому не розумієшся, бо зробиш собі шкоду. Жартуй, глечичок, поки вушко одірветься. Застереження тим, хто необачно веселиться і може наробити собі шкоди.
Приповідки або українсько-народня філософія
жартувати —
син. замолоджувати, приколюватися.
Словник жарґонної лексики української мови
жартувати —
ЖАРТОМА́, ЖАРТУ́ЮЧИ, ЖА́РТОМ розм., СМІШКО́М рідше, НАРО́КОМ заст. Як шкода, що немає Марії, його вічно юної і жвавої дружини, яку він жартома звав "циганчам"! (Л. Дмитерко); Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись (І.
Словник синонімів української мови
жартувати —
Жартува́ти, -ту́ю, -ту́єш з кого, чого; з ким
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
жартувати —
ЖАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. без додатка, з ким. Говорити або робити що-небудь дотепно, веселитися, смішити когось; шуткувати. Тяжко з горем в серці Жартувати і сміятись (Фр.
Словник української мови в 11 томах
жартувати —
Жартува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Шутить. З Богом нічого жартувати. Ном. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. Шевч. 65. 2) Проявлять любовныя ласки.
Словник української мови Грінченка