жвакувати —
-ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, рідко. 1》 Те саме, що жвакати. 2》 Їсти, обгризаючи щось зубами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жвакувати —
ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ розм., ЖВАКУВА́ТИ рідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИ діал. (через силу, повільно). — Док.
Словник синонімів української мови
жвакувати —
ЖВАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка, рідко. 1. Те саме, що жва́кати. Соломіїне вухо ловить вже далекий лускіт сухого комишу, невиразне гудіння, наче звір-велет трощить щось, жвакує і важко сопить (Коцюб., І, 1955, 364).
Словник української мови в 11 томах
жвакувати —
Жвакува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. Макс. (1849), 23. 2) = жвакати.
Словник української мови Грінченка