Значення в інших словниках
-
жертовник —
І жертівник, заст. жертвеник Стіл зліва від престолу, призначений для здійснення проскомидії; проскомидійник; стіл предложення; заст. предложення; трапеза; професіє
Словник церковно-обрядової термінології
-
жертовник —
-а, ч. 1》 Спеціальний стіл або взагалі те місце, де клали жертву, яку, за релігійними обрядами, приносили богам. 2》 Стіл у православній церкві, на якому виконуються різні обряди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жертовник —
ВІВТА́Р (у давніх народів — місце для жертвоприношень), ЖЕРТО́ВНИК, ОЛТА́Р заст. Скоро завважила (жертва) батька, що край вівтаря похилився В тузі незмірній (М. Зеров); Майдан став схожий на страшний жертовник вавилонських богів (І. Нечуй-Левицький); Стає (Іфігенія) перед олтарем (Леся Українка).
Словник синонімів української мови
-
жертовник —
Же́рто́вник, -ка, на -ку; -вники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
жертовник —
ЖЕ́РТО́ВНИК, а, ч. 1. Спеціальний стіл або взагалі те місце, де клали жертву, яку, за релігійними обрядами, приносили богам. [Левіт:] А святий жертовник? Стоїть він цілий. [Тірца:] Тільки без жертов (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
жертовник —
1. Ритуальне місце, окрема споруда або частина будівлі для здійснення відповідного сакрального культу в поганські часи. 2. У християнській церкві — виконаний з коштовних дерева або каменів і багато прикрашений стіл...
Архітектура і монументальне мистецтво
-
жертовник —
Жертовник, -ка ж. Жертвенникъ (въ алтарѣ). Черк. у.
Словник української мови Грінченка