Орфографічний словник української мови

жигалка

жи́галка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. жигалка — -и, ж. Кровосисна муха, що розвивається в гною та є переносником збудників багатьох інфекційних хвороб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жигалка — Жалиця  Словник чужослів Павло Штепа
  3. жигалка — ЖИ́ГАЛКА, и, жін. Кровосисна муха, що розвивається в гною і є переносником збудників багатьох інфекційних хвороб. Жигалка.. зовнішнім виглядом схожа на кімнатну муху: розмір її 5—6 мм, в неї є чорні поздовжні смужки на грудях і темно-бурі плями на черевці (Підручник дезинфекції, 1953, 170).  Словник української мови в 11 томах