Значення в інших словниках
-
жнива —
Дожин (кінець жнив), дожинки, жаття, жнивовиця, жнивування, зажин (початок жнив), зажинки, зернозбирання, косиря, косовиця, молотьба, обжин, обжинки (кінець жнив) Фразеологічні синоніми: гаряча пора; жнивна пора; збір урожаю; зелені жнива; солодкі жнива. м
Словник синонімів Вусика
-
жнива —
мн., (пора і дія) косовиця, кн. збиральна <�кампанія>, р. жниво; (дія) жнивування, жаття; (багаті) урожай.
Словник синонімів Караванського
-
жнива —
[жниева] жниў
Орфоепічний словник української мови
-
жнива —
жнив, мн. 1》 Пора збирання хлібних рослин. || Збирання хлібних рослин серпами, косами, машинами. || перен. Про час напруженої роботи де-небудь. 2》 рідко. Те, що вродило; урожай.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жнива —
За багатими жнивами приходить марнотратство, а за бідними -ощадність. Про добрий і поганий врожай. Як прийшли жнива — я чуть жива, а як прийшла Покрова — я стала здорова. Коли треба працювати, то вдає з себе хвору, а після закінчення роботи — здорова.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
жнива —
гаря́чі жнива́. Час напруженої роботи. А в Антона Глущука пізньої осені почалися гарячі жнива (С. Чорнобривець).
Фразеологічний словник української мови
-
жнива —
ЖНИВА́ (пора збирання злакових рослин), ЖНИВУВА́ННЯ розм., ЖНИВОВИ́ЦЯ розм., ЖНИ́ВО рідше. Я стидав би ся, — каже він, — сидіти згорнувши руки, коли всім навколо такі жнива (О. Гончар); Недавно закінчили жнивування.
Словник синонімів української мови
-
жнива —
Жни́ва́, жнив, жни́ва́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
жнива —
ЖНИВА́, жнив, мн. 1. Пора збирання хлібних рослин. Одного разу, саме в жнива, коли всі з дому позабиралися в поле, бідний Мурко ходив голодний по подвір’ю (Фр., IV, 1950, 82); // Збирання хлібних рослин серпами, косами, машинами.
Словник української мови в 11 томах
-
жнива —
Жнива, жнив ж. мн. 1) Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні. Хата. XV. 2) Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. Рудч. Ск.
Словник української мови Грінченка