Орфографічний словник української мови

жовтоцвіт

жовтоцві́т

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. жовтоцвіт — -у, ч. 1》 Назва різних лугових і польових рослин, що цвітуть жовтим цвітом. 2》 розм. Трав'яниста рослина, росте в степах і по узліссях, цвіте великими жовтими квітками, використовується в медицині; горицвіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жовтоцвіт — ГОРИ́ЦВІТ (весняна рослина з великими жовтими квітками), АДО́НІС, ЖОВТОЦВІ́Т розм., ГОРИ́КВІТ розм. Починається місяць квітень, коли все зацвітає — біла береза і проліски, золотий горицвіт та пухнастий срібно-бузковий сон (Ю.  Словник синонімів української мови
  3. жовтоцвіт — Жовто́цвіт, -ту, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. жовтоцвіт — ЖОВТОЦВІ́Т, у, ч. 1. Назва різних лугових та польових рослин, що цвітуть жовтим цвітом. 2. розм. Трав’яниста рослина, росте в степах і по узліссях, цвіте великими жовтими квітками, використовується в медицині; горицвіт.  Словник української мови в 11 томах
  5. жовтоцвіт — Жовтоцвіт, -ту м. раст. Желтоцвѣтъ, Adonis vernalis? Польові пахощі: чебрець, жовтоцвіт. Мир. Пов. II. 76.  Словник української мови Грінченка