жорстоко —
Присл. до жорстокий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жорстоко —
ЛЮ́ТО (дуже обурливо, з великим гнівом, із злістю), ЖОРСТО́КО, ХИ́ЖО, ЗЛІ́СНО, ПО-ВА́РВАРСЬКОМУ, ПО-ЗВІ́РСЬКОМУ, ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, ПО-ВО́ВЧОМУ, З ЗАПЕ́КЛІСТЮ, Я́РО. Стадницький.. люто б'є ногами коня і повертає на шлях (М.
Словник синонімів української мови
жорстоко —
Жорсто́ко, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
жорстоко —
ЖОРСТО́КО. Присл. до жорсто́кий. Так само жорстоко він поводився із слугами (Фр., VIII, 1952, 395); Рада жорстоко картала себе за недостатню наполегливість (Ю. Янов., І, 1958, 465); Били міномети. Жорстоко, безугавно (Гончар, III, 1959, 242).
Словник української мови в 11 томах
жорстоко —
Жорстоко нар. 1) Жестоко. Помстись над дуками срібляниками, помстись над їх заступником жорстоко. К. Бай. 129. 2) Язвительно, рѣзко.
Словник української мови Грінченка