Орфографічний словник української мови

заблуд

за́блуд

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заблуд — -у, ч., рідко. Хибна, помилкова думка, неправильне уявлення; помилка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заблуд — ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм.  Словник синонімів української мови
  3. заблуд — ЗА́БЛУД, у, ч., рідко. Хибна, помилкова думка, неправильне уявлення; помилка. Навіть Цей храм, цей свідок заблуду людського,.. І той переживе віків багато (Сам.  Словник української мови в 11 томах