заборонювач —
ЗАБОРО́НЮВАЧ, а, ч., розм. Той, хто забороняє робити що-небудь, виявляти ініціативу. Естрадний театр зі Львова “Не журись!” був у Києві всього двічі, та й то мигцем, а потім так і не зміг пробитися через тодішніх заборонювачів (з газ.).
Словник української мови у 20 томах