Орфографічний словник української мови

завідуючий

заві́дуючий

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. завідуючий — [зав’ідуйучией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і  Орфоепічний словник української мови
  2. завідуючий — -чого, ч., чим. Те саме, що завідувач. Завідуючий складом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завідуючий — див. завідувач  Словник чужослів Павло Штепа
  4. завідуючий — ЗАВІ́ДУВАЧ чого (той, хто завідує, керує чим-небудь), ЗАВІ́ДУЮЧИЙ чим, рідше, ЗАВ розм., ЗАВІ́ДАТЕЛЬ діал. Потім з'явився Марко Бовкун, завідувач лабораторії міської лікарні (В.  Словник синонімів української мови
  5. завідуючий — ЗАВІ́ДУЮЧИЙ, чого, ч., чим. Те саме, що заві́дувач. Слухачами Інституту передового досвіду є рядові колгоспники, ..завідуючі тваринницькими фермами (Колг. Укр., 9, 1959, 7); Завідуючий складом.  Словник української мови в 11 томах