завірчувати —
Завірчувати, -чую, -єш сов. в. завертіти, -верчу, -тиш, гл. 1) Обвивать, обвить тканью, бумагой и пр., заворачивать, завернуть, обертывать, обернуть. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку, та буде боліти, нічим завертіти. Макс. (1349) 103.
Словник української мови Грінченка