заглухати —
-аю, -аєш, недок., заглухнути, -ну, -неш; мин. ч. заглух, -ла, -ло і заглухнув, -нула, -нуло; док. 1》 Переставати звучати, сприйматися на слух; затихати. || Переставати працювати, припиняти свою дію, зупинятися (про мотор, двигун і т. ін.). 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заглухати —
ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. — переставати чутися, лунати), СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ (УТИХА́ТИ), ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ (ТИ́ХШАТИ), СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ (ВЩУХА́ТИ), ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ (УГАСА́ТИ), ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ...
Словник синонімів української мови
заглухати —
ЗАГЛУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГЛУ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. заглу́х і заглу́хнув, ла, ло; док. 1. Переставати звучати, сприйматися на слух; затихати. Крізь гущавину дерев миготіли зірки.. Грім то заглухав, то знов озивався десь здалеку (Ле, Клен.
Словник української мови в 11 томах