загортати —
-аю, -аєш, недок., загорнути, -горну, -горнеш, док., перех. 1》 Обгортати чим-небудь, замотувати в щось, роблячи згорток, пакунок; прот. розгортати. || Закутувати, укривати, захищаючи від холоду, спеки і т. ін. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
загортати —
ЗАВА́ЛЮВАТИ (кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь), ЗАКИДА́ТИ, ЗАГОРТА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ЗАХАРА́ЩУВАТИ (сміттям, мотлохом); ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ розм. (чимось великим, громіздким); ЗАСИПА́ТИ, ЗАБИВА́ТИ (снігом шлях і т. ін). — Док.
Словник синонімів української мови
загортати —
ЗАГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., перех. 1. Обгортати чим-небудь, замотувати в щось, роблячи згорток, пакунок; протилежне розгортати. Онук Василько приглядався, як дід дбайливо загортав портрету нову мамину хустку (Козл.
Словник української мови в 11 томах
загортати —
Загортати, -таю, -єш сов. в. загорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить. А скину я опанчу та ніжки загорну. Чуб. 2) Загребать, загресть. Загортай, мати, жар, жар! О. 1862. IV. 36. Кладуть у яму і загортають землею. ХС. IV. 40.
Словник української мови Грінченка