задержувати —
див. перешкоджати
Словник синонімів Вусика
задержувати —
-ую, -уєш, недок., задержати, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Перешкоджати рухові кого-, чого-небудь, не відпускати, змушуючи залишатися на місці; затримувати. || Уповільнювати або зупиняти рух, дію і т. ін. кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
задержувати —
АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм.
Словник синонімів української мови
задержувати —
ЗАДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Перешкоджати рухові кого-, чого-небудь, не відпускати, змушуючи залишатися на місці; затримувати.
Словник української мови в 11 томах
задержувати —
Задержувати, -жую, -єш сов. в. задержати, -жу, -жиш, гл. 1) Задерживать, задержать. 2) Удерживать, удержать. Не то господарь, що збереть господарство, — то, що готове задержить. Ном. № 10108.
Словник української мови Грінченка