задирка — Орфографічний словник української мови

задирка — I з`адирка-и, ж. Задерта шкірочка коло нігтя. II з`ад`ирка-и, ж., спец. Задерте місце, шершавість, гострий виступ на гладкій поверхні (дерева, металу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
задирка — ЗАДИ́РКА, и, ж. Задерта шкірочка коло нігтя. Шкіра вище нігтів бралася кривавими задирками, а Турбай занурював руки все глибше та глибше [в сніг] (Руд., Остання шабля, 1959, 294). ЗАДИ́РКА, и, ж., спец. Словник української мови в 11 томах
задирка — Зади́рга, -ги, зади́рка, -ки ж. 1) Задоръ; ссора. Кіндрат на задиргу йде. Нволынск. у. 2) Заусеница. Камен. у. ум. задирочка. Словник української мови Грінченка