Орфографічний словник української мови

задіти

заді́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. задіти — -діну, -дінеш, док., перех., розм. Покласти, заховати що-небудь, не знаючи, не пам'ятаючи, де, куди; загубити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. задіти — ЗАДІ́ТИ, ді́ну, ді́неш, док., перех., розм. Покласти, заховати що-небудь, не знаючи, не пам’ятаючи, де, куди; загубити. — І бісів народ! Чорт його знає, де і підсвішник [підсвічник] задів. Кажу не беріть нічого з моєї хати..  Словник української мови в 11 томах
  3. задіти — Задіти, -ся см. задівати, -ся.  Словник української мови Грінченка