Орфографічний словник української мови

зайчиха

зайчи́ха

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зайчиха — -и, ж. Самка зайця (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зайчиха — Зайчи́ха, -хи, -сі; -чи́хи, -чи́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зайчиха — ЗАЙЧИ́ХА, и, ж. Самка зайця (у 1 знач.). В куточку ледве була примітна дірка в другу маленьку печеру, де жив заєць з своєю зайчихою (Н.-Лев., III, 1956, 292); Зайчиха знала чимало таємниць. Ось вона ляснула вухами, і нагодоване зайченя затаїлось під кущем (Коп., Як вони.., 1961, 28).  Словник української мови в 11 томах
  4. зайчиха — Зайчиха, -хи ж. Самка зайца.  Словник української мови Грінченка