закабаляти —
-яю, -яєш, закабалювати, -юю, -юєш, недок., закабалити, -лю, -лиш, док., перех., рідко. Робити залежним від кого-небудь; уярмлювати, закріпощати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закабаляти —
ПОНЕВО́ЛЮВАТИ кого, що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ (УЯРМЛЯ́ТИ), ЗАКАБАЛЯ́ТИ рідше, ЗАНЕВО́ЛЮВАТИ заст., розм., РАБУВА́ТИ ким, чим, діал.; ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). — Док.
Словник синонімів української мови
закабаляти —
ЗАКАБАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАКАБАЛЯ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех., рідко. Робити залежним від кого-небудь; уярмлювати, закріпощатм. Користуючись своєю владою, старшина [України у XVIII ст.] закабаляла і гнобила народ, стягувала різні побори (Іст.
Словник української мови в 11 томах