Значення в інших словниках
-
заказати —
Заказа́ти: — заборонити [31] Заказало: — склалося нещастя, кара на когось стала [V]
Словник з творів Івана Франка
-
заказати —
Зака́зати, зака́зувати. Заборонити. Був припис церковний, що у Великий тиждень не можна робити жадної тяжкої роботи, а право світске так само заказувало тяжко працювати (Б., 1895, 13, 4) // пол. zakazać, zakazywać — забороняти, zakaz — заборона, zakazany — заборонений, zakazowy — заборонний.
Українська літературна мова на Буковині
-
заказати —
Заказати (заказувати), замовити (замовляти) Хоч на цих двох словах, що мають різне значення, — заказати й замовити — не випадало б помилятись людям, однак помиляються, як це чуємо часом з уст, а то й читаємо в сучасній літературі, наприклад...
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
-
заказати —
див. заказувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заказати —
заказа́ти доро́гу кому. Робити недоступним що-небудь, закрити доступ кудись. Макуха запевняв, що боятись нема чого, що це свої місця, куди німчура й ноги не суне. Одного разу наскочили, так їм до третіх віників заказали сюди дорогу (Ю. Бедзик).
Фразеологічний словник української мови
-
заказати —
ЗАБОРОНЯ́ТИ (не дозволяти робити що-небудь), БОРОНИ́ТИ перев. у запереч. конструкціях, ЗАКА́ЗУВАТИ заст., розм., ЗБОРОНЯ́ТИ діал. — Док.: заборони́ти, поборони́ти розм. рідко уборони́ти (вборони́ти) рідко заказа́ти, зборони́ти. Малювати (Т.
Словник синонімів української мови
-
заказати —
ЗАКАЗА́ТИ див. зака́зувати.
Словник української мови в 11 томах
-
заказати —
Заказати см. заказувати.
Словник української мови Грінченка