заков

зако́в

іменник чоловічого роду

кайдани

арх., поет., частіше вживається в множині

Значення в інших словниках

1. заков — див. закови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заков — КАЙДА́НИ (з'єднані між собою ланцюгом залізні кільця, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах заарештованого або в'язня, каторжника), КАЙДА́ННЯ рідше, ЛАНЦЮГИ́ (ЛАНЦЮ́Г рідше), ЛА́НЦІ (ЛА́НЕЦЬ) діал., ЛАНЦ діал., ОКО́ВИ, ПУ́ТА (ПУ́ТО) із сл.  Словник синонімів української мови
3. заков — ЗАКО́В див. зако́ви.  Словник української мови в 11 томах
4. заков — Заков, -ву м. Оковы. Бути мені у неволі, у некрутському наборі, у залізі, у закові. Бал. Одиноким дає сем'ю, із закову визволяє. К. Псал. 150.  Словник української мови Грінченка