законознавець —
-вця, ч. Знавець законів (у 1 знач.); фахівець із законознавства.
Великий тлумачний словник сучасної мови
законознавець —
ЗАКОНОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Знавець законів (у 1 знач.); фахівець із законознавства. Тепер, на самоті з своїми думками, Шафіге злякалася власного плану. Улем законознавець, син мулли, а вона жінка, якій не можна розмовляти з чоловіками (Тулуб, Людолови, I, 1957, 397).
Словник української мови в 11 томах