Орфографічний словник української мови

закопилити

закопи́лити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. закопилити — див. закопилювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. закопилити — копи́лити / закопи́лити (скопи́лити) гу́бу (гу́би, но́са, ніс і т. ін.). 1. Пишатися, зазнаватися. — Підростає дітвора, ще материне молоко на губах не обсохло, а воно вже губу копилить (І. Цюпа); Декому здавалося, що молодий інженер почав копилити губи.  Фразеологічний словник української мови
  3. закопилити — ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. закопилити — ЗАКОПИ́ЛИТИ див. закопи́лювати.  Словник української мови в 11 томах
  5. закопилити — Закопилити см. закопилювати.  Словник української мови Грінченка