Орфографічний словник української мови

закоцюбти

закоцю́бти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. закоцюбти — див. закоцюбнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. закоцюбти — ЗАКЛЯ́КНУТИ (про людину та частину її тіла — утратити від холоду чутливість, рухливість, гнучкість тощо), ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ОКЛЯ́КНУТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ, ЗАДУБІ́ТИ, ЗАКОСТЕНІ́ТИ, ОКОСТЕНІ́ТИ, СКОСТЕНІ́ТИ рідше, ЗАДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
  3. закоцюбти — ЗАКОЦЮ́БТИ див. закоцю́бнути.  Словник української мови в 11 томах