Орфографічний словник української мови

закупорювати

закупо́рювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. закупорювати — -юю, -юєш, недок., закупорити, -рю, -риш, док., перех., спец. Щільно закривати отвір у чомусь; закорковувати. || Загороджувати собою який-небудь отвір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. закупорювати — Закубрювати, закубрити, позакубрювати, закорковувати, закоркувати, позакорковувати, затикати, заткнути, заткати, позатикати, пакувати, запаковувати, запанувати, позапаковувати, (кров) зціплювати, зціпляти, позціплювати, (рана) заснічуватися, заснічитися, (шлях) див. блокувати  Словник чужослів Павло Штепа
  3. закупорювати — I. ЗАТИКА́ТИ (закривати який-небудь отвір); ЗАКУ́ПО́РЮВАТИ (щільно); ЗАКОНОПА́ЧУВАТИ (перев. клоччям і т. ін. шпарини, дірки); ЗАКОРКО́ВУВАТИ (перев. пляшку корком). — Док.: заткну́ти, затка́ти діал. заку́по́рити, законопа́тити, закоркува́ти.  Словник синонімів української мови
  4. закупорювати — ЗАКУПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКУПО́РИТИ, рю, риш, док., перех., спец. Щільно закривати отвір у чомусь; закорковувати. Готове пюре розливають в скляні або жерстяні полаковані зсередини банки, герметично закупорюють і стерилізують (Укр.  Словник української мови в 11 томах