Орфографічний словник української мови

закуштувати

закуштува́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. закуштувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. 1》 Трохи поїсти або випити чого-небудь для визначення смаку; покуштувати. 2》 перен. Спробувати, зазнати чого-небудь у житті, на досвіді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. закуштувати — КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев.  Словник синонімів української мови
  3. закуштувати — Закуштува́ти, -шту́ю, -шту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. закуштувати — ЗАКУШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. 1. Трохи поїсти або випити чого-небудь для визначення смаку; покуштувати. Не сподівався він закуштувати меду З гречок, що молоком навколо розлились (Рильський І, 1956, 272). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах
  5. закуштувати — Закуштува́ти, -ту́ю, -єш гл. Испробовать, отвѣдать. Закуштувала якось луччого життя. Левиц. І. 233.  Словник української мови Грінченка