Значення в інших словниках
-
закінчити —
Дієслово закінчити вказує на припинення різноманітних дій, видів роботи, навчання тощо. “Хочу закінчити ще хоч одно оповідання” (Михайло Коцюбинський).
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
закінчити —
див. закінчувати
Словник синонімів Вусика
-
закінчити —
[зак'інчиетие] -чу, -чиеш, -чиемо, -чиете; нак. -к'інч, -к'інчтеи і [зак'інчитие] -чу, -чиш, -чиемо, -чиете; нак. -чи, -ч'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
закінчити —
див. закінчувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
закінчити —
ЗАКІ́НЧИ́ТИ (довести що-небудь до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИ, СКІНЧИ́ТИ, ПОКІНЧИ́ТИ, ДОКІНЧИ́ТИ, ЗАВЕРШИ́ТИ, ДОВЕРШИ́ТИ, ВИ́ВЕРШИТИ, ПОВЕРШИ́ТИ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., УКІНЧИ́ТИ діал.; ВИ́КІНЧИТИ (обробивши, відшліфувавши). — Недок.
Словник синонімів української мови
-
закінчити —
Закінчи́ти, -кінчу́, -кі́нчиш, -кі́нчать; закінчи́, -чі́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
закінчити —
ЗАКІ́НЧИТИ див. закінчувати.
Словник української мови в 11 томах