зализувати —
ЗАЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех. 1. Лижучи язиком (рану), очищати, сприяти загоєнню. Блукав [Іван] по лісі, поміж камінням, в заломах, як ведмідь, що зализує рани, і навіть голод не міг прогнати його в село (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
зализувати —
Зализувати, -зую, -єш сов. в. заливати, -жу, -жеш, гл. Зализывать, зализать. Чуб. І. 122. Як корова зализала. Ном. № 11202. Укусивши, не залижеш. Ном. № 4126.
Словник української мови Грінченка