замазувати —
-ую, -уєш, недок., замазати, -ажу, -ажеш, док., перех. 1》 Мажучи чим-небудь в'язким, липким, заліплювати, зашпаровувати (отвір, щілину і т. ін.). || Густо, суцільно покривати що-небудь чимсь (фарбою і т. ін.). 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замазувати —
Ую, -уєш, недок., замазати, -жу, -жеш, док. 1. Закрити якусь справу, тему для розмови. Замазати цю авантюрну гнилу тему. 2. ◇ Замазувати їбало, вульг. — замовкати.
Словник сучасного українського сленгу
замазувати —
зама́зувати / зама́зати о́чі кому. Відвертати, відволікати чию-небудь увагу від чогось, переводити розмову на іншу тему; обманювати когось. (Смик:) А ти, Гнате, не знущайся з темного люду! Кого дуриш? Кому очі замазуєш? (П.
Фразеологічний словник української мови
замазувати —
Зама́зувати, -ма́зую, -зуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
замазувати —
ЗАМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМА́ЗАТИ, а́жу, а́жеш, док., перех. 1. Мажучи чим-небудь в’язким, липким, заліплювати, зашпаровувати (отвір, щілину і т. ін.).
Словник української мови в 11 томах
замазувати —
Замазувати, -зую, -єш сов. в. замазати, -жу, -жеш, гл. 1) Замазывать, замазать. Не йди туди, де ликом зав'язано, а калом замазано. Рудч. Ск. І. 102. 2) Запачкивать, запачкать. 3) Покрывать, покрыть въ слѣд. примѣрѣ: Густі хмари замазали небо. Мир. ХРВ. 238.
Словник української мови Грінченка