Орфографічний словник української мови

замацувати

зама́цувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. замацувати — -ую, -уєш, недок., замацати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Часто мацаючи що-небудь, полишати на ньому плями, сліди брудних рук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. замацувати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  3. замацувати — ЗАМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМА́ЦАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Часто мацаючи що-небудь, залишати на ньому плями, сліди брудних рук.  Словник української мови в 11 томах