замордований — Орфографічний словник української мови

замордований — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до замордувати I. || у знач. ім. замордовані, -них, мн.Ті, хто були замучені на смерть, загинули від катувань. || замордовано, безос. присудк. сл. II -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до замордувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
замордований — Замордо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
замордований — ЗАМОРДО́ВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замордува́ти¹. Ми далі до схилку, ближче — аж то лежать люди… неживі… замордовані (Вовчок, VI, 1956, 310); Ненависть панства [до українського народу], під’юджуваного єзуїтами, була безмежною. Словник української мови в 11 томах