Орфографічний словник української мови

заноситися

зано́ситися

дієслово недоконаного виду

підніматися високо вгору; хизуватися

заноси́тися

дієслово доконаного виду

від довгого носіння ставати брудним, несвіжим — про одяг

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заноситися — Зано́ситися, безособ. Здаватися, мати ознаки наближення чогось, збиратися. Заносило ся, наприклад, на се, що “Ватра ” і “Академічне Братство ” мали злучити ся, що для розвою спільного товариства було дуже важне.  Українська літературна мова на Буковині
  2. заноситися — див. чванитися  Словник синонімів Вусика
  3. заноситися — I зан`оситися-ошуся, -осишся, недок., занестися, -суся, -сешся, док. 1》 Підніматися високо вгору. 2》 перен., розм. Чванитися, хизуватися, виявляти погорду перед ким-небудь. 3》 тільки недок., на що, безос., діал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заноситися — заноситися наступати, передбачатися (ст): Пам'ятай, як на щось зачне заноситись – зроби, що можеш (Лисяк)||заповідатися  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. заноситися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови