запашно —
Присл. до запашний. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запашно —
За́па́шно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
запашно —
ЗАПА́ШНО. Присл. до запа́шний. Настала весна. Зацвіли садки рясно, запашно (Мокр., Сто.., 1961, 12); // у знач. присудк. сл. Мати причепурила хату, вимастила долівку, посипала її травою, — запашно в хаті та зелено (Вишня, II, 1956, 347).
Словник української мови в 11 томах
запашно —
Запашно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? Г. Барв. 125. В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно. Св. Л. 273.
Словник української мови Грінченка