Орфографічний словник української мови

записати

записа́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. записати — див. записувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. записати — записа́ти: ◊ записа́ти на конто → конто ◊ записа́ти си (собі́) то на чолі́ → чоло ◊ записа́ти <�той> довг ву́гльом у комині → довг  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. записати — записа́ти на свій раху́нок що. Вважати своїм здобутком, досягненням що-небудь. — Ось так, товаришу комісаре, можеш записати на свій рахунок перший похід,— обернувсь до мене Олександр Васильович (В. Логвиненко). записа́ти собі́ на ло́бі що, зневажл.  Фразеологічний словник української мови
  4. записати — ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. записати — Записа́ти, -пишу́, -пи́шеш, -шуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. записати — ЗАПИСА́ТИ див. запи́сувати.  Словник української мови в 11 томах
  7. записати — Записати, -ся см. записувати, -ся.  Словник української мови Грінченка