Орфографічний словник української мови

заплечник

запле́чник

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заплечник — ЗАПЛЕ́ЧНИК, а, ч. 1. розм., рідко. Удар, стусан по спині, за плечі. Після кожного заплечника відскакував [Дем'ян] убік і показував зачорниленого язика (М. Стельмах). 2. Те саме, що заплі́чник. Вона намацала щось на сподi свого вельветового заплечника..  Словник української мови у 20 томах