Значення в інших словниках
-
запозичення —
[запозичеин':а] -н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови
-
запозичення —
-я, с. 1》 Дія за знач. запозичити. 2》 Те, що запозичене.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
запозичення —
• запозичення в літературі — одна з форм літ. зв'язків; творче використання будь-яким автором сюжетів, образів, мотивів, ідей, худож. засобів та прийомів, які вже розроблялися у творах ін. письменників, у л-рі, фольклорі та міфології ін. народів. Явише...
Українська літературна енциклопедія
-
запозичення —
Запози́чення, -ння; -чення, -чень і -ченнів, -ченням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
запозичення —
ЗАПОЗИ́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. запози́чити. Заперечуючи плазування перед іноземщиною, Шевченко разом з тим наголошує на потребі творчого співробітництва культур...
Словник української мови в 11 томах