Орфографічний словник української мови

запустіти

запусті́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. запустіти — -іє, док. Стати занедбаним; спустіти, збезлюдіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запустіти — СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок.  Словник синонімів української мови
  3. запустіти — ЗАПУСТІ́ТИ, і́є, док. Стати занедбаним; спустіти, збезлюдіти. Садок.. запустів, заглух, нечищені дорожки, — позаростали бур’яном, глухою кропивою (Мирний, IV, 1955, 205); Треба буде зайти та хоч в хаті навести порядок.  Словник української мови в 11 томах