запікати —
-аю, -аєш, недок., запекти, -ечу, -ечеш, док. 1》 перех. Пекти в печі, духовці до утворення шкуринки на поверхні страви. || перен. Сильно гріючи, обпалювати (зазвичай про сонце). 2》 тільки док., неперех. Почати пекти (про дію вогню, жару і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
запікати —
ЗАПІ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати пікати. – Це правда, що туди привезли три роботи з Японiї, дак один згорiв, другий запікав i зупинився, а третiй втiк назад у Японiю? (В. Яворівський).
Словник української мови у 20 томах
запікати —
ЗАПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док. 1. перех. Пекти в печі, духовці до утворення шкуринки на поверхні страви. Спокусливо тягло запахом страв, що їх вміла варити, пражити, запікати попадя (Чендей, Птахи..
Словник української мови в 11 томах
запікати —
Запіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. запекти, -чу, -че́ш, гл. Запекать, запечь. Неначе згага запекла. Шевч. 402. Запікають товсті стегна (теличі), обід спорадили. Рудан. І. 75.
Словник української мови Грінченка