Значення в інших словниках
-
заревіти —
[зареив’ітие] -ву, -веш, -веимо, -веите; мин. -в'іў, -в'іла; нак. -ви, -в'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
заревіти —
і заревти, -ву, -веш, док. 1》 Почати ревіти, ревти, видавати протяжні голосні звуки (про тварин). || Почати утворювати звуки, схожі на ревіння тварин (про вітер, море і т. ін.). || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заревіти —
Зареві́ти і заревти́, -реву́, -реве́ш, -реву́ть; зареві́в, -ві́ла; зарі́в, -ревла́, -ревли́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
заревіти —
ЗАРЕВІ́ТИ і ЗАРЕВТИ́, ву́, ве́ш, док. 1. Почати ревіти, ревти, видавати протяжні голосні звуки (про тварин). Хвилька тривожної мовчанки — свиснула стріла — і заревів звір (Фр., VI, 1951, 14); Тихо на селі.
Словник української мови в 11 томах