зароджувати —
-ую, -уєш, недок., зародити, -роджу, -родиш, док. 1》 перех., рідко.Давати початок чиєму-небудь існуванню, життю. 2》 тільки док., перех. і неперех., розм. Дати плоди, врожай; уродити. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зароджувати —
ЗАРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док. 1. перех., рідко. Давати початок чиєму-небудь існуванню, життю. Та земля, що твоє [людське] життя зародила, вона його й розорить, зігне його болістями, підкосить хворобами, знищить смертю!...
Словник української мови в 11 томах