Орфографічний словник української мови

зарізака

заріза́ка

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зарізака — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
  2. зарізака — -и, ч., діал. Те саме, що заріза.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зарізака — РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал.  Словник синонімів української мови
  4. зарізака — ЗАРІЗА́КА, и, ч., діал. Те саме, що зарі́за. *У порівн. Заюшився мазкою, мов лютий зарізака (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  5. зарізака — Заріза, -зи, зарізака, -ки м. Убійца, людорѣзъ, рѣзникъ. Піймали одного зарізу. Котл. Ен. V. 54. Заюшився мазкою, мов лютий зарізака.  Словник української мови Грінченка