заслужено —
Присл. до заслужений 3), 5).
Великий тлумачний словник сучасної мови
заслужено —
ЗАСЛУ́ЖЕНО. Присл. до заслу́жений 3, 5. Заслужено линула по околишніх країнах слава про хоробрих русичів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 367); Втіхою було хіба те, що, хоч змовники вживають різних хитрощів, їх завжди викривають і заслужено карають (Вільде, Сестри.., 1958, 13)
Словник української мови в 11 томах