засніт

за́сніт

іменник чоловічого роду

хвороба рослин

діал.

Значення в інших словниках

1. засніт — ЗА́СНІТ, у, ч., с. г., діал. Сажка.  Словник української мови у 20 томах
2. засніт — За́сніт, -ніту  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. засніт — ЗА́СНІТ, у, ч., с. г., діал. Сажка.  Словник української мови в 11 томах
4. засніт — Засніт, -ту м. Головня зерновая, Ureda Segetum. Люде купують жито з заснітом, бо воно дешевше. Ковел. у.  Словник української мови Грінченка