затаювати —
-юю, -юєш, недок., затаїти, -аю, -аїш, док., перех. Зберігати в таємниці. || Приховувати що-небудь. || Не виявляти своїх почуттів, ставлення до кого-небудь. Затаїти дух. Затаювати в собі — приховувати від інших якісь відомості або почуття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затаювати —
див. засекречувати
Словник чужослів Павло Штепа
затаювати —
Зата́ювати, -та́юю, -та́юєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
затаювати —
ЗАТА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАТАЇ́ТИ, аю́ аї́ш, док., перех. Зберігати в таємниці. Я грунтовно з’ясував справу, яку затаювали галицько-польські дослідники більше ніж півстоліття (Фр.
Словник української мови в 11 томах
затаювати —
Затаювати, -таюю, -єш сов. в. затаїти, -таю́, -ї́ш, гл. Скрывать, скрыть, утаивать, утаить, притаить. Породила Діва сина, хтіла затаїть. Чуб. III. 368. І дух від ляку затаїв. Котл. Ен. Затаївши дух, пильно на неї дивився. Стор. МПр. 76.
Словник української мови Грінченка